Ліза Білецька
Вирлиця

З книги «Мифы и легенды Древней Греции»:

После первого подвига Эврисфей послал Геракла убить лернейскую гидру. Это было чудовище с телом змеи и девятью головами дракона. Как и немейский лев, гидра была порождена Тифоном и Ехидной. Жила гидра в болоте около города Лерны и, выползая их своего логовища, уничтожала целые стада и опустошала все окрестности. Борьба с девятиголовой гидрой была опасна потому, что одна из голов ее была бессмертна.

Дорога на дачу займає в мене більше часу, ніж зазвичай. Військовий парад і невеликий за українськими мірками протест блокують деякі із центральних вулиць. Сьогодні День захисника. Протестувальники тим часом вважають, що ми капітулюємо перед Росією. Мій дідусь вважає, що це останній теплий тиждень осені і час збирати виноград.

Виноград зветься «Олександроулі», а дідуся звуть Олександр. Він використовує модифіковану дриль, щоб розчавити виноград у пластиковому відрі.

«Сьогодні ж Покрови», — каже дідусь.

«Що це?»

«День, коли ми дізнаємось, чи зима буде холодною. Якщо сьогодні холодно, тоді ти знаєш: як тільки настане зима, земля покриється снігом».

Сьогодні надзвичайно спекотний жовтневий день. Ми у футболках.

[Довідка. Свято Покрови, або ж Покрова Пресвятої Богородиці: у Х столітті Марія з’являється в церкві в Константинополі й розкидає над усіма гігантський плащ. Тобто, згідно з Нестором, який жив у київській печері, коли велика руська армія атакувала Константинополь, люди помолилися, і свята дама знищила нападників.]

«Зачекай, — каже дідусь. — Це День українського козацтва!»

Дує легкий вітерець. З пучка, що встромлений під дах веранди, випадає очеретина.

«Знаєш, коли козакам потрібно було непомітно доплисти до табору ворога, вони використовували такі тростини, щоб дихати під водою. Коли настане зима й озеро замерзне, я піду до Вирлиці назбирати більше».

Пізніше, після мого відходу, стається така розмова:

«Але осмії могли б сховатися у стінних тріщинах… Або ж у мушлі мертвого слимака під купою каміння», — каже Жан Анрі Фабр.

«Ніхто не турбується про них так, як я, — каже дідусь. — Але як тільки перші квіти — кизил, абрикос, вишня, персик — розцвітають, це лише для осмій.»

«Слава тобі, моя люба осміє, бо щороку… приносиш мені звістку про пробудження світу комах!» — каже Жан Анрі Фабр.

«Саме так», — відповідає дідусь.

///

До 1958 року він уже встиг прочитати всього Крузенштерна, де Лаперуза, Літке та «всіх французьких пройдисвітів» і навчався в Одеському гідрометеорологічному інституті.

У примірнику «Легенди і міфи Давньої Греції», який подарував йому однокурсник, написано:

Вспомни, друг, на момент,
Юность свою, в Гидромет,
И двух студентов океанологов.

Насправді їх було двадцять п’ять. Вони заходили в море, пили солону воду, присягали на єдність, і жодна людина не розсміялася.

Через рік факультет океанології закрили, і мореплавців спрямували вивчати аерологію (потоки повітря в повітряних просторах) та агроаерологію (потоки повітря над зерновими полями). Водночас студенти-звукоінженери з факультету кіноінженерії Київського політехнічного інституту, такі як моя бабуся Ірина, були конвертовані в студентів гідроакустики.

Згодом дідусь та бабуся почнуть створювати гідроприлади для протичовнової оборони в інституті, у народі відомому як “Риба”.

Чтоб далеко наш видел флот,
Держал морских границ оплот.
И чтобы из морских глубин
Враг не проник к нам не один,
И был наш создан институт.
     (Інженер гідроприладів А. К. Кізлінський)

///

Що таке Вирлиця?

Вирлиця — те саме, що орлиця.
Вирлиця — те саме, що турбина. Лопатевий силовий агрегат, що перетворює енергію робочого тіла (пари, рідини, газу) на енергію обертового вала.
Вирлиця — від слова «вир». Раніше означало «глибоке джерело», «колодязь», тепер — «круговий рух води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій».
Вирлиця — озеро в центральній частині Дарницького району Києва; друге за площею озеро Дарницького району. Площа: 0,98 км. Тип загальної мінералізації: прісне. Походження: невідоме. Група гідрологічного режиму: безстічне.

///

Коментарі про Вирлицю:

sasa03
Да, рыба там есть, и причем довольно много. Водится и ондатра. Из рыбы ловил щуку, карася, красноперку, плотву, окуня, уклейку, правда рыбу не ел — отпускал, мало-ли... Если не смотреть на заводы — очень красиво в камышах. Говорят глубины там приличные, как и на тяглом. Мне оно нравится. Вода кстати чистая, прозрачная, но вот ил отдает какой-то "химией".

AlexLong
Да, с завода "Энергия" несет французские ароматы.

SASKOK
Рыбы в озере очень много. Это самое рыбное озеро в Киеве. Но говорят, что эту рыбу даже кот не ест. Гавно, которое скрывается в воде просто не видно.

Григорий (гость)
Завод тут не причем туда грязь нескидует ето уже точно я там роботаю,а вонеут там из бортницкой станцыи аерации,и говно станцыя сливает по каналу по шлюзам и в днепр,а так озеро чистое рыбы много ем каждый год вкусная если б завод сливал яб неел рибу логично озеро чистое.

ето я (гость)
класное озере и большое и оно щитаеца самым чистым в киеве купаюца там все грязное тогда и нелезте туда я ето озеро исполосил по земле и в воде всё

///

Отправился в путь к Лерне Геракл с сыном Ификла Иолаем. Прибыв к болоту у города Лерны, Геракл оставил Иолая с колесницей в близлежащей роще, а сам отправился искать гидру. Он нашел ее в окруженной болотом пещере. Раскалив докрасна свои стрелы, стал Геракл пускать их одну за другой в гидру.

В ярость привели гидру стрелы Геракла. Она выползла, извиваясь покрытым блестящей чешуей телом, из мрака пещеры, грозно поднялась на своем громадном хвосте и хотела уже броситься на героя, но наступил ей сын Зевса ногой на туловище и придавил к земле.

///

Вирлиця ніколи не планувала бути настільки глибокою, щоб у ній можна було ховати тіла.

З вичерпанням можливостей для будівництва на півночі Генеральний план спрямував вектор будівництва на південь. Коли вектор перетинав такі місця, як Вирлиця, вичерпаний пісок будував житлові комплекси. Вичерпування робить озеро глибшим, однак фундаменти будівель блокують його підземні канали. Вирлиця розливається, виповзаючи на нову територію.

По периметру кущі обліпихи утворюють колючу огорожу. Якщо ти ботанік, як мій друг Олексій, ти знайдеш крихітних осінніх заплавних ефемерів на Вирлицькому мілководді — смикавця бурого, ситника жаб’ячого, або ропухового. Я — не ботанік, тому бачу лише очерет — брижі хвиль очерету, що колонізував нові заплави.

В оригінальній версії гімну міста Києва в очі поета «дивляться» поширені у 1960-х роках канни. Вони є чашами, у які вливається його серце. Часи канн давно минули. У презентації розвитку міста за 2017 рік є новий англійський переклад гімну.

Міська рада співає:

…I can’t help loving you, my Kyiv!
(Я не можу не любити тебе, мій Києве!)
Reed look into my heart,
(Очерет дивиться в моє серце)
I will pour my heart into them,
(Я увіллю своє серце в них)
May they tell to my beloved, how faithfully I love.
(Нехай вони скажуть моїй коханій, як я щиро люблю.)

Міська рада любить Київ навіть уві сні:

I will live and dream on the wings of hopes…
(Я буду жити і мріяти на крилах надій…)
I can’t help loving you, my Kyiv!
(Я не можу не любити тебе, мій Києве!)
Tired city sleeps with quiet and sweet sleep.
(Втомлене місто спить тихим і солодким сном.)
The city lights blossom above the Dnipro like a necklace,
(Міські вогні розквітли над Дніпром, як намисто,)
Velvet of the evenings, like the surf of happiness…
(Оксамитові вечори, мов приплив щастя…)
I can’t help loving you, my Kyiv!
(Я не можу не любити тебе, мій Києве!)

Як намисто, батарея складів, промислові споруди, навалені труби обіймають протилежний берег озера.

Серед них:

- бортницькі очисні споруди (що «виснажились не лише фізично, а й морально»);
- сміттєспалювальний завод «Енергія» («ох, як же він гудів тої ночі, вивергаючи смердючі гази… він працює вночі, щоб отруювати уві сні»);
- Київський завод металовиробів;
- та виробник інтегральних мікросхем «Мікрон» — підрозділ Українського стратегічного військово-промислового підприємства «Радіометр».

///

Своим хвостом гидра обвилась вокруг ног Геракла и силилась свалить его. Как непоколебимая скала, стоял герой и взмахами тяжелой палицы одну за другой сбивал головы гидры. Как вихрь, свистела в воздухе палица; слетали головы гидры, но гидра все-таки была жива. Тут Геракл заметил, что у гидры на месте каждой сбитой головы вырастают две новые. Явилась и помощь гидре. Из болота выполз чудовищный рак и впился своими клещами в ногу Геракла.

Тогда герой призвал на помощь своего друга Иолая. Иолай убил чудовищного рака, зажег часть ближней рощи и горящими стволами деревьев прижигал гидре шеи, с которых Геракл сбивал своей палицей головы. Новые головы перестали вырастать у гидры. Все слабее и слабее сопротивлялась она сыну Зевса. Наконец и бессмертная голова слетела у гидры. Чудовищная гидра была побеждена и рухнула мертвой на землю.

///

Ті, хто називали радянські військові машини, мабуть, сподівалися наділити їх запальним, заклинальним потенціалом:

Квант
Буревестник
Буран
Радар
Спектр
Импульс
Шторм
Молния
Рубин
Изумруд
Бирюза
Карат
Маяк
Искра
Луч
Прометей
Прогресс
Пламя
Протон

Гідроприлади сподівалися запрягти таємні сили небес і води:

Звезда
Сибриз
Коршун
Лагуна
Нептун
Осьминог
Морж
Айсберг
Кентавр

Вируючі махини об’єднувалися у важковагові сузір’я. З лагун поставали титанові кентаври серед полум'я і блискавок; мідні нептуни перетворювали морський бриз на буревій. Гідроприлади знаходили, прилади «Мікрона» обчислювали, прилади «Арсеналу» прицілювалися, а «Василіск», чи то «Гадюка», знищували.

Коли винаходи переходили у виробництво, їхні назви мінялися на такі:

МГ-329М
ВГС-3
МГС-607
МГ-361
МГ-325

Інститут гідроприладів також мав інші імена:

НИИ-753
Почтовый ящик 153
(опытный) завод “Днепр”
телетайпный позывной “Янтарь”
Рыба

///

Глубоко зарыл ее бессмертную голову победитель Геракл и навалил на нее громадную скалу, чтобы не могла она опять выйти на свет. Затем рассек великий герой тело гидры и погрузил в ее ядовитую желчь свои стрелы. С тех пор раны от стрел Геракла стали неизлечимыми. С великим торжеством вернулся Геракл в Тиринф. Но там ждало его уже новое поручение Эврисфея.

///

Пальне, на якому їхали ці машини, було дешевим, і коли воно закінчилося, тисячі робітників (у білих халатах, на човнах, у котельнях) перезирнулися. Із задимлених небес зійшло на них одне слово — «конверсія». Конверсія означає: «Іди, зроби тепер щось для цивільного населення». Це як сумісництво. Це коли ти їдеш у відрядження, і бос каже: «Не повертайся без ідеї. Дай нам щось, щоб ми могли зробити “конверсію”».

Завод «Арсенал», авторитетний виробник зенітно-ракетних комплексів, виготовив дитячі санчата та бабусин кухонний радіоприймач.

Завод «Радикал» згадав, що хлор можна використовувати для пестицидів.

Шосткинський завод «Зірка» (найстаріше підприємство військово-оборонної галузі в Україні) конвертував порох у речі, які неможливо виготовити з пороху: склотекстоліти, текстоліти, гетинакси, ізофлекс, міканіти, мікострічки, скляні стрічки, склослюдострічки, емалі, меблевий лак, колоксилін лакомастичний; товари побутової хімії; чистильні засоби, пастоподібні мийні речовини, розчинники, клеї, клеючі мастики, шпаклювальні матеріали, герметики; етиловий ефір для промисловості й медицини, у тому числі наркозний із трирічним терміном зберігання, і три мільйони погонних метрів позитивної кіноплівки.

Дідусь здійснив цю конверсію: «Гидроприбор» — «Арбор».

///

Я обертаю в руках маленький сталевий чорний циліндр.

«Я не розумію, як ви перетворили гідроприлади в це. Як зробити із сонара мікроскоп?»

«Ні-ні, конверсія сталася отут», — він постукує себе по скроні.

Ось як зробити цю конверсію:

Під час Другої світової війни СРСР поцуплює чудові німецькі оптичні пристрої та передає їх заводу «Арсенал». «Арсенал» використовує їх серед іншого в масовому виробництві фотоапаратів «Киев» (спритна конверсія). Вам спадає на думку, що ці оптичні пристрої могли б стати чудовими лінзами для мікроскопів. І точно, «Арсенал» за сумісництвом є ще й ливарним заводом.

Але цього недостатньо. Адже мікроскопи цивільному населенню не потрібні. Тільки...

Зауважимо, що під час першої половини менструального циклу рівень естрогену в слині здорової жінки поступово зростає, досягаючи максимальної концентрації в день перед овуляцією (вивільненням яйцеклітини), а потім різко падає. Рівень естрогену в тілі відповідає типу кристалізації висохлого зразка слини: чим більше естрогену в тілі жінки, тим більш затверділою є слина. Протягом 5-7 днів до появи яйцеклітини і 1-2 днів після кристали слини під мікроскопом схожі на іній на замерзлому вікні або (прямо перед появою яйцеклітини) на листя папороті. Статевий акт у цей період може призвести до вагітності. В інші дні зображення під мікроскопом нагадує насіння неправильної форми або зерна піску.

Використання мінімікроскопу «Арбор» для аналізу кристалічної структури власного висохлого зразка слини абсолютно безпечне й доступне для кожної жінки в комфортних домашніх умовах. Його можна використовувати для того, щоб запобігати небажаній вагітності, а також щоб завагітніти, збільшити ймовірність народження хлопчика чи дівчинки, простежити за своїми гормонами перед, під час і після вагітності.

Крім того, використання мінімікроскопу «Арбор» для аналізу кристалічної структури висохлого зразка слини самиці собаки, щоб вирахувати оптимальний період для спарювання, також є абсолютно безпечним і доступним для всіх власників собак.

«Арбор» полюбився дружинам військових. Дідусь зустрічався з ними біля військових містечок, щоб передати їм пристрій. Дружини військових часто чекають на відпустку своїх чоловіків із війни або тренувань. Коли ті повертаються, часу завжди обмаль. З «Арбором» ці жінки перетворювалися в оракулів біопанку, богинь родючості. Вони зламували свої репродуктивні цикли, підлаштовували час відпусток під рівень гормонів, плювали та вдивлялися в листя папороті. Я чула, що роджені в цьому труді люди виходили зі своїх матерів уже в броні, як Афіна, із твердими хітиновими панцирами, які захищають лікті, коліна й гомілки.

///

Пізніше Геракл застосував отруту гідри, щоб убити бронзоводзьобих Стімфалійських птахів, велетня Геріона (котрий, вмираючи, «схилив свою шию вбік, наче квітка маку, що прогинається на своїй тонкій стеблині, розпустивши одразу всі пелюстки») та кентавра Несса. Отрута змилася зі стріл Геракла й засмерділа всю річку Анігр.

Отрута гідри стала смертельною й для самого Геракла. Дружина ревнувала, сталося деяке непорозуміння, вона випадково одягла його в плащ, просякнутий отруйною кров’ю кентавра.

///

Якось на початку жовтня я заходжу на сайт «Гідроприладу» й бачу, що він нестійкий і заражений. У розділі «Протичовнова авіація» та «Гідроакустичні станції» досі зображені гігантські металеві циліндри всередині дисків, усередині конусів, усередині лабораторій, де працюють чоловіки й жінки в білих халатах. Однак у розділі «Акустичний моніторинг трубопроводів» читаю:

Essay On Man Versus Machine Writing Tips Paper Content Creation Service Magician You're Sleeping InWe the entire like appear good, there is? We like to be appeared in attractively, properly put together for every hour on all town, or even day in the office and. . . or even for that holidays. MakEssay Writer Uk - Informative Essay - Cockfighting As A Sport Learn How With Essayinca Service Do My Chemistry Homework With Terrific Publishers GetEssaysFind Great Paper Preparing Agencies GetEssays.orgMight it be advisable invest in or lease a vehicle? The foundation of Xmas. Involved staff contribute to substantial preservation. howdy Liz, at th Clash Royale Legendary Hack No Human Verification On Clash-RoyalersClash Royale Chop Software free of charge Gems Doing the job OnlineSo, you've got simply obtained up to date free-to-play activity by the extremely giant, Supercell. Sad to say, using the Hacking Device Intended for Testosterone levels.I actually. Dude: BattlegroundLearning in the success from the Whole world S3, Samsung has got unveiled the New samsung Be aware A pair of in the past 1 / 4 with This year.

///

Згодом, у листопаді, намагаюся повернутися на сайт «Гідроприладу», але його вже не існує.

///

Біля станції метро «Вирлиця» є ряд маленьких магазинів — кожний в окремому металевому контейнері. Поміж ними, утворюючи хвіст у кінці, продавці без магазинів продають із розкладок мед, дріт, шкарпетки, рибу.

Я заходжу до одного із двох зоомагазинних контейнерів. Власник розповідає: «Вони ловлять її там (киває головою в бік озера), потім приходять сюди, щоб продати, а потім повертаються туди, щоб пропити те, що заробили. Одного разу я купив тут двох коропів. Питаю його, де ти їх узяв? Він такий, та, зловив на Видубичах. Я приніс їх додому, дружина приготувала. Почало смердіти бензином! Я кілька днів ходив зі смаком бензину в роті. Потім підходжу до нього й кажу, що це ви мені тоді говорили. Я знаю, що ви зловили цю рибу тут!» Власник на хвилю замислюється й додає: «Навіть фонтани тут отруйні. Колись у тому акваріумі були малавійські цихліди. Знаєте, маленькі синьо-жовті рибки, м’ясоїдні! Цихлід можна бити молотком, і вони виживуть. Проте вода з колодязя, що там при дорозі, вбила їх усіх».

///

Очерет на узбережжі утворює тунелі вищі за мене, і, йдучи, ніби в тумані, я чую компанії невидимих незнайомців — тости, маленькі радіоприймачі, пищання. Черговий спекотний жовтневий день. Спустошую свою питну пляшку, щоб узяти пробу з Вирлиці. На додачу до води збираю трохи коричневого мулу, зеленого місива, білої піни та сірого піску. Потім на мить забуваю, чому я тут, ковтаю води зі своєї пляшки й, згадавши історію про малавійських цихлід, випльовую. Під час решти прогулянки відчуваю неприродне поколювання в горлі.

Діставшись дому, переливаю вирлицьку воду в скляну банку й чекаю, поки все осяде. Вдивляючись у банку, впізнаю в ній дафнію: кругла прозора оболонка, гігантські багатогранні очі, волохаті вусики, які вона витягує над головою, наче зомбі. Десятки, можливо, сотні таких кружляють та метаються у воді. На поверхні крихітні чорні цятки, схожі на бліх, стрибають у судомних ривках. Перевертаються нематоди.

Я витягую «Арбор». Предметне скло в ньому розміром із ніготь. На склі є ледь помітне заглиблення, і я розумію, що водні мікроорганізми потрібно буде розглядати максимум в одній краплі води. Я знаходжу піпетки. Як роздивитися кружляючу дафнію чи стрибучу блоху в краплі води? Кількох убиваю «Містером Мускулом». Тепер вони нерухомі, а їхні крихітні вусики прилягли до тілець, і вони згорнулися в нерозрізнену пляму. Я припиняю їх убивати й вирішую, що якщо ці водні блохи оселяться в щілинах «Арбора», вважатиму це успішною колонізацією та змирюся. Повертаюся до плану із краплею.

Чорні цятки виявляються циклопами — одноокими, десятиногими ракоподібними, Т-подібної форми. «Циклоп плаває характерними ривками. Циклоп здатний вижити у несприятливих умовах, утворюючи оболонку зі слизу». Я змушена злегка закривати банку, щоб вони не тікали.

Щось рожеве й м’ясисте застрягло в піпетці. Воно не витягується, і після того, як я нападаю на нього з пінцетом, розумію, що тепер воно точно мертве. Утім кладу його в краплю води, вкладаю слайд у щілину «Арбора» та підсвічую знизу настільною лампою, щоб розгледіти. Спершу нічого… аж раптом бачу довге, кволе, зеленувате щупальце. Воно помахує мені. З ним переплітається інше щупальце. П’ять чи шість щупалець тримаються на товстому стовбурі, що закінчується ніжкою, яка ніби присмокталась до тарілки. Я згадую дурнуватого аеромена на заправці. Зменшена копія всієї цієї істоти вражаюче вилазить зі стовбура. Мені трохи перехоплює подих. Коли я піднімаю голову, на вулиці темно, а моя карта пам’яті заповнена кадрами з невмирущою гідрою.

///

Я відхиляюсь назад у стільці та думаю про те, як важко дивитися в окуляр. У краплю. Як заїдав фіксатор фокусу. Як жадібно я прижмурювалась та схиляла голову над своїм уловом. Як прискорювалось биття мого серця, коли я дивилась на циклопів. Про довгий пронизливий трепет, у якому мене тримала гідра. Це бажання бачити, що стає задушливим.

«These violent delights...» — шепоче гідра.

Проходить місяць, а банка з Вирлицею досі в мене на столі. Можна було б віднести її назад, але думаю… якщо я змию цих дафній, циклопів та гідр в унітаз, хіба не опиняться вони на Бортницькому заводі з переробки стічних вод? Чи не все рано чи пізно повертається у Вирлицю?